Сьогодні мого брата забирають на війну

І що йому сказати, сказати як йому

Щоб він не хвилювався за донечку свою,

За маму за дружину за всю свою рідню.

Щоб він не хвилювався що треба там вбивати,

Щоб він остерігався чужого автомата,

Щоб він не забоявся коли інші солдати,

У нього на очах будуть помирати.

Як йому вберегтись, як йому захиститись

Навіщо ця війна триває уже вічність?

Як усе це сказати і як не розревітись,

Коли ці всі слова усе одно що вітер.

Навіщо почалось все, навіщо помирати?

Щодня себе питаю, й питає його мати.

Мільйони матерів, дітей дружин, солдатів

Схожі публікації:

Вірші присвячені революції в Україні
Як чудово що війна завершилась
Коли війна скінчиться?
Найгарніша Україна

Вірші українською